Органи державної влади України мають забезпечувати належний захист прав людини в Україні. Однак дуже часто саме вони виступають і найбільшим порушником таких прав. В умовах, коли на основі національного права громадяни України не можуть відновити справедливість, саме міжнародне право залишається останнім шансом для досягнення бажаного.

На прикладі діяльності Європейського суду з прав людини за останні три роки можна побачити як органи державної влади України забезпечують порядок і справедливість за допомогою національного права, а також скільки це обходиться платникам податків в Україні. Отже, за період 2022 – 2024 рр. (https://surl.lt/ofnpia) наша держава стабільно посідає третє місце серед держав – членів Ради Європи за кількістю справ, які перебували на розгляді в ЄСПЛ. Зокрема, до ЄСПЛ проти України у 2022 р. надійшло 10 400 справ, у 2023 р. – 8 750 справ, а у 2024 р. – 7 700 справ. На здійснення платежів, пов’язаних із вжиттям заходів на виконання рішень ЄСПЛ, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, з державного бюджету України було сплачено: у 2022 р. – кошти у сумі 66 029 648,27 грн.; у 2023 р. – 92 957 400,30 грн.; у 2024 р. – 77 963 998,48 грн.

Ну і пару питань для роздумів.

1. Знання якого права допомагає відновлювати справедливість завдяки практиці ЄСПЛ?
2. Скільки представників органів державної влади понесли юридичну відповідальність за порушені права громадян України, зокрема, регресну відповідальність за виплати з державного бюджету України за підсумками прийнятих ЄСПЛ рішень?

Кафедра міжнародного права ННІ права та міжнародно-правових відносин УМСФ запрошує абітурієнтів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти обирати для навчання у 2026 році спеціальність D9 «Міжнародне право».

За більш детальною інформацією про спеціальність та навчання пропонуємо звертатись до завідувача кафедри міжнародного права (https://surl.lu/qfgsfi)

Сергія Михайловича Перепьолкіна

(+38 067-180-49-48)

Протягом останнього місяця ми вивчили всі можливі способи, як обігріти оселю в умовах відсутності опалення та електроенергії. А як зігрітися тим, хто зараз в окопах?

Як завжди, допомога приходить від міжнародних партнерів. Директор Українсько-Корейського центру УМСФ, професор Чой Кванг Сун, та професор Бе Джі Йон передають на фронт нову партію гуманітарної допомоги. TakeHot — це одноразові грілки для рук, що активуються при контакті з повітрям.

Вони безперервно виробляють тепло до 10 годин. 4 000 грілок для рук зігріють долоні військовослужбовців розвідувальної роти військової частини А7384.

Вкотре наші партнери дарують нам тепло навіть у таку морозну погоду.

10 лютого 2026 р. з 17:15 до 17:45  відбудеться відкрита зустріч експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з усіма зацікавленими особами в рамках Програми роботи експертної групи під час проведення акредитаційної експертизи за спеціальністю 034 Культурологія освітньо-професійної програми «Експертиза культурних цінностей» за першим (бакалаврським)  рівнем вищої освіти в Університеті митної справи та фінансів.

Зустріч відбуватиметься в онлайн режимі з використанням програмного засобу для організації відеоконференцій Zoom, До участі запрошуються усі бажаючі, крім гаранта освітньої програми та представників адміністрації УМСФ.

Підключитись до конференції Zoom: https://us05web.zoom.us/j/2898214366?pwd=S3F5WDloT0dOcjE1ZmZ5azlzTjFrdz09&omn=87035333549

В рамках роботи Центру публічної дипломатії УМСФ.
Університет митної справи та фінансів щиро дякує Мирославу Мироновичу Кастрану, Надзвичайному і і Повноважному Послу України в Словацькій Республіці, за час і можливість поспілкуватися!🤝

Під час зустрічі будуть розглянуті такі питання:
1. Які напрями сучасного українсько-словацького співробітництва є пріоритетними сьогодні?
2. Успішні приклади партнерства між Україною та Словаччиною у сфері енергетики, транспорту або гуманітарної допомоги.
3. Роль Словаччини у підтримці України в умовах триваючої агресії з боку Росії.
4. Які перспективи відкриває для України подальша інтеграція до ЄС у контексті відносин із Словаччиною?
5. Чи плануються нові ініціативи з міжурядового рівня або на рівні регіональних проєктів для поглиблення співпраці?

Також поговоримо про професійні компетенції для молодих дипломатів:
1. Які ключові навички та якості є найважливішими для молодого дипломата у сучасному світі?
2. Чи існують програми стажування або навчання для української молоді в дипломатичних установах за кордоном, зокрема в Словаччині?
3. Як молодим дипломатам найкраще підготуватися до роботи в складних міжнародних умовах і в кризовий період?
4. Які рекомендації студентам, які мріють побудувати кар’єру в дипломатії?
5. Чи змінюється підхід до дипломатичної освіти в Україні з огляду на нові глобальні виклики?

Включення до Реєстру кваліфікацій є визнанням високого рівня професійної компетентності, фахової підготовки та експертного досвіду, а також свідчить про активну участь представників кафедри у формуванні та розвитку національної системи кваліфікацій.

Кваліфікаційні центри – це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти, присвоєння / підтвердження відповідних професійних кваліфікацій, визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах.

Бажаємо Галині Юріївні подальших професійних успіхів, плідної експертної діяльності та нових досягнень на благо розвитку публічного управління та освітньо-професійної сфери України!