9 червня 2026 року для магістрів спеціальності «Право» було проведено захід на тему «Національно-патріотичне виховання та психостійкість в умовах війни».

Спікером виступив Іванченко Сергій Іванович — військовий психолог, який обговорив зі здобувачами вищої освіти питання психологічної стійкості, адаптації до стресових умов, збереження емоційної рівноваги та ролі національно-патріотичного виховання в сучасних умовах.

Під час заходу магістри спеціальності «Право» мали можливість ознайомитися з практичними аспектами розвитку soft skills, необхідних для майбутньої професійної діяльності, зокрема комунікації, емоційної стійкості, відповідальності, здатності працювати в кризових ситуаціях та приймати виважені рішення.

Особливу увагу було приділено формуванню психологічної готовності до професійної діяльності в умовах суспільних викликів та розвитку навичок психостійкості як складової професійної компетентності сучасного правника.

Щиро дякуємо Іванченку Сергію Івановичу за змістовну та актуальну лекцію, цікаве спілкування зі студентами та практичні поради щодо розвитку психостійкості в умовах сучасних викликів.

У межах проєкту гуманітарної допомоги Integrated UCT & Protection support for evacuees and conflict-affected HHs in Dnipro, Zaporizhzhia, Donetsk, Kharkiv oblasts under SP1, SP2, and SP3, який реалізується БО «БФ «АДРА УКРАЇНА» для населення, що постраждало внаслідок воєнних дій на території України, було проведено зустріч із підтримки ментального здоров’я для здобувачів вищої освіти спеціальностей «Правоохоронна діяльність» та «Право».

Захід був присвячений емоційному розвантаженню, внутрішній стабілізації та відновленню психологічного ресурсу. Однією з практичних частин зустрічі стало плетіння ниткових мандал - творча практика, що сприяє зосередженню, зниженню напруги та формуванню відчуття внутрішньої рівноваги.

Зустріч провела кризова психологиня Лоліта Гета, яка створила теплу й довірливу атмосферу для спілкування, рефлексії та практичної роботи. Для здобувачів така участь стала важливою нагодою звернути увагу на власний психоемоційний стан, отримати корисний досвід самопідтримки та відчути цінність турботи про ментальне здоров’я в умовах сьогодення.

Щиро дякуємо БО «БФ «АДРА УКРАЇНА» та кризовій психологині Лоліті Геті за проведення змістовної зустрічі, підтримку здобувачів освіти та увагу до питань ментального здоров’я молоді.

Час 🕚-11:00-19:00
Де 📍 парк імені Шевченка
біля Палацу студентів

Мені б дуже хотілося, щоб ми всі стали важливою частиною цього свята!
​Цього року ми хочемо поєднати традиції йоги із глибокими, сакральними знаннями Індіа та української культури — без жодних гучних застіль чи стереотипів. Тільки чиста енергія, зв’язок із природою та творчість.
​Запрошую вас долучитися до нашої програми:

​💃 Українські та індійські танці: Запрошуємо українських та індійських виконавців, які танцюють в індійському класичному стилі або мовою танцю розкривають зміст глибоких духовних і духовних пісень. Ваше мистецтво стане справжньою окрасою нашої сцени!

​🎤 Музика та спів як молитва: Якщо ви співаєте пісні про красу нашої природи, рідну землю, або граєте на живих музичних інструментах, які торкаються душі, — ми дуже чекаємо вас на сцені.

​🌿 Традиційні танці на траві: Хочеться відійти від звичних форматів і закружитися у нашому прадавньому Кривому танку. Для мене це справжня медитація в русі, де через спіралі, ходіння зі стрічками та створення живих форм ми єднаємося зі своєю внутрішньою енергією та світом навколо.

​🎨 Виставка хендмейду: Якщо ви створюєте красу своїми руками, будемо щасливі бачити ваші роботи на нашому ярмарку.

​🙌 Волонтерство: Якщо ви хочете стати частиною нашої команди й допомогти в організації цього гарного дійства — нам дуже потрібні чуйні та активні помічники.

​Давайте разом створимо простір світла, краси та єднання! Хто відчуває відгук у серці та хоче долучитися (як артист, майстер чи волонтер) — напишіть мені, будь ласка, в особисті повідомлення. ✨

https://t.me/+ALBnd2MYsG0xOGEy

Шановні випускники! Просимо ознайомитися з інформацією щодо відзначення 30-річчя Академії митної служби України.

Святкові заходи відбудуться 13–14 червня 2026 року в Університеті митної справи та фінансів (м. Дніпро, вул. В. Вернадського, 2/4). У програмі - форум випускників, екскурсії, урочистості та концерт.

Будемо раді бачити вас у стінах Alma mater!

Олег Морозов про становлення кафедри історії та теорії держави і права, зміни в системі освіти та переосмислення історичної науки

Від моменту створення Академії митної служби України наприкінці 1990-х років освітній процес суттєво змінився. З’явилися нові підходи до викладання, цифрові технології  та сучасні методики навчання, однак роль викладача у формуванні критичного мислення студентів залишається незмінно важливою. Про те, як формувалася кафедра у складі Академії, чим відрізняється сучасне викладання від 90-х років, яким сьогодні є розуміння історичної правди та як змінилася робота керівника кафедри за останні десятиліття, ми поговорили з доктором історичних наук, завідувачем кафедри історії та теорії держави і права.

- Олеже Вікторовичу, чи можете Ви пригадати становлення вашої кафедри у складі Академії митної служби України?

• 11 червня 1996 року Указом Президента України Леоніда Кучми була створена Академія митної служби України. А вже у 1997 році відбувся перший набір курсантів за двома спеціальностями: «Правознавство» та «Економіка». На початковому етапі становлення АМСУ було сформовано два факультети – юридичний та економічний.

У лютому 1998 року наша кафедра отримала назву кафедри державного права, а вже у вересні, враховуючи відомчу спеціалізацію навчального закладу, була перейменована на кафедру державного права та митної політики. Фактично вона стала базою для формування у 1998-1999 роках  інших кафедр юридичного факультету, а саме: кафедри митного та адміністративного права, кафедри кримінального права та боротьби з контрабандою, кафедри цивільно-правових дисциплін.

На кафедрі в той час працювали нинішні керівники нашого Університету – ректор, професор Дмитро Олександрович Бочаров, який і сьогодні є професором нашої кафедри, а також доктор юридичних наук, професор Дмитро Володимирович Приймаченко, який нині обіймає посаду проректора з наукової роботи.

З вересня 2001 року по травень 2005 року кафедру очолював доктор історичних наук, професор Віктор Васильович Ченцов, який у 2005-2010 роках був ректором Академії митної служби України. Віктор Васильович став ідеологом та організатором наукової діяльності кафедри, перетворивши її на провідний центр  дослідження історії митної справи в Україні. Він створив наукову школу та був моїм науковим керівником під час написання  кандидатської і докторської дисертацій.

Першим завідувачем кафедри став доктор політичних наук, професор  Йосип Леонідович Рисіч. Саме він заклав принципи ефективної організації діяльності кафедри, які залишаються  актуальними й сьогодні. Особисто я розпочав трудову діяльність на кафедрі у березні 1998 року.

Як, на Вашу думку та професійний досвід, змінилося викладання суспільно-політичних дисциплін у порівнянні з 90-ми роками?

• Це складне питання, оскільки викладання у вищому навчальному закладі є індивідуальним творчим процесом. Кожен викладач формує власну модель методики та методології навчання і реалізує її у роботі зі студентами.

Водночас сучасний освітній процес характеризується появою нових механізмів і технологій. Сьогодні викладачі мають доступ до оцифрованих архівів, електронних наукових видань та великої кількості онлайн-ресурсів, що значно полегшує підготовку до занять і робить інформацію доступнішою.

Разом із тим, на мою думку, неоднозначним залишається вплив штучного інтелекту на освітній процес. Це пов’язано з тим, що сучасні системи штучного інтелекту знаходяться на роздоріжжі свого розвитку, і за моїми спостереженнями, ще не повною мірою «навчилися» якісно аналізувати наукові гіпотези, факти, джерела.

Проте, незважаючи на розвиток технологій, головним у викладанні залишається контакт між викладачем і студентом. Саме взаєморозуміння, живий діалог, вміння аргументовано доводити власну позицію і слухати опонента є основою ефективного навчання.

За радянських часів інколи при викладанні історії викладачі самі не вірили в те, що говорили студентам. Якою сьогодні є історична правда?

• Історія існує як шкільний предмет і як наукова галузь – і це зовсім різні рівні її сприйняття. У будь-якій країні світу історія як шкільний предмет завжди виконує виховну функцію та певною мірою пов’язана з державною політикою й ідеологічними підходами.

Крім того, через обмежену кількість навчальних годин неможливо повністю розкрити всі аспекти історичних подій. Для глибокого розуміння історичного процесу необхідно також опанувати суміжні дисципліни: право, економіку, соціологію, філософію, політологію. Саме тому шкільна програма концентрує знання про історичні події на основі достовірно підтверджених фактів і створює базу для подальшого вивчення  історії вже як наукової галузі. 

Водночас історія як наука має інший характер. Загалом наука – це передусім дискусія, але дискусія, що базується на науково доведених фактах. Кожен науковець формує власне бачення, власну концепцію. Відповідно, перед істориком, який викладає студентам, постає складне завдання: сформувати комплекс навичок та вмінь, які б відкривали перед здобувачами можливість самостійно шукати відповіді на проблемні питання, водночас не нав’язуючи їм доктринальних підходів. Важливо також виховувати у студентів патріотизм та громадянську свідомість.

Керувати кафедрою складніше чи простіше у порівнянні з часами 30-ти річної давнини?

• Безумовно, сучасні умови стають складнішими, оскільки процес організації освітньої діяльності постійно ускладнюється. Значно зросли вимоги до якості освіти, зокрема через складні процедури акредитації освітніх програм, які потребують максимального організаційного, методичного та наукового зосередження науково-педагогічного складу всіх кафедр Університету.

До речі, сучасна концепція студентоцентризму  передбачає активне залучення студентів до забезпечення якості вищої освіти. Це лише частина факторів, які свідчать про стрімку динаміку змін в освітній сфері, не кажучи вже про швидкий розвиток цифрових технологій, що кардинально змінює обличчя сучасної вищої освіти. Відповідно, це суттєво впливає на ускладнення змісту та методів управління кафедрою.

Окрім цього, постійно змінюється й студентська аудиторія. Молодь швидко адаптується до нових технологій і сучасних форматів комунікації, тому викладачам іноді непросто встигати за цими змінами. Проте це є природним процесом розвитку суспільства, адже кожне покоління має власні особливості та погляди. Незважаючи на високий темп сучасного життя, спілкування між людьми залишається надзвичайно важливим, а журналістика відіграє значну роль у підтримці суспільного діалогу.

Щиро дякуємо Олегу Вікторовичу за змістовну розмову, приділений час і цінні думки!

Варежкіна Валерія, група ЖР25-1, Труш Анастасія, група ЖР25-2