Між Університетом митної справи та фінансів та Національним антикорупційним бюро України підписано додаткову угоду про співпрацю, яка передбачає розширення взаємодії у сфері освітньої, науково-практичної та професійної підготовки здобувачів вищої освіти.

Підписання додаткової угоди стало важливим кроком у посиленні практичної складової освітнього процесу, зокрема в частині організації спільних заходів за участю фахівців-практиків НАБУ, а також проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти.

Окреме значення така співпраця має для вдосконалення практичної підготовки здобувачів, адже дає можливість поєднати навчання з реальним професійним середовищем, поглибити розуміння механізмів виявлення, розслідування та запобігання корупційним кримінальним правопорушенням, а також посилити формування фахових компетентностей майбутніх правників і правоохоронців.

Підписана додаткова угода створює належне підґрунтя для подальшого розвитку співпраці, орієнтованої на підвищення якості підготовки здобувачів освіти та зміцнення зв’язку між університетським навчанням і практикою роботи спеціалізованих правоохоронних органів.

Запрошуємо на літню онлайн-школу EU4DEFA 2.0.,  яка проходить у рамках імплементації проєкту Програми Європейського Союзу Еразмус+, модуль Жан Моне «ЄС для розвитку цифрової, екологічної та фінансової обізнаності громадян / EU for people`s digital, eco and financial awareness» (Jean Monnet Module 101174694 – EU4DEFA – ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH)

Дата проведення: 29 травня — 05 червня 2026 р.

Що чекає на учасників? Цікаві лекції з питань цифровізації, Green Deal та фінансової обізнаності.

До участі запрошуються: учні, cтуденти, вчителі, викладачі.

Умови участі: Участь у школі безкоштовна.

Сертифікат про участь: за результатами вихідного опитування (>70% правильних відповідей) учасники мають змогу отримати електронний сертифікат про успішне завершення літньої онлайн-школи EU4DEFA 2.0  обсягом 1 ECTS або 30 годин

Реєстрація за покликанням: https://forms.gle/Mmg67HEiUxveCLtr9

Деталі програми надійдуть на вашу електронну пошту після реєстрації.

28 травня 2026 року українська історична спільнота відзначає Всеукраїнський День краєзнавства, проводячи різноманітні заходи на яких висвітлюються актуальні проблеми минулого регіонального краєзнавства.

На базі Німецького культурного центру Університету митної справи та фінансів доцентом кафедри історії та теорії держави  й права Науково-навчального інституту права та міжнародно-правових відносин Юрієм Берестенем за участі Громадської організації «Дніпровське обласне товариство німців «Відергебурт» була проведена відкрита лекція на тему: «Голод 1932-1933 років в приміських німецьких та менонітських колоніях Йозефсталь, Фішердорф, Кронсгартен, Біллерфельд, Ямбург як складова політики колективізації радянської влади (за матеріалами зондеркоманди Карла Штумппа)».

 В лекції були детально висвітленні актуальні питанні сучасної вітчизняної, німецької, американської історіографії, які присвячені проблемі голоду 1932-1933 років в німецьких та менонітських колоніях Придніпров’я.

Лектор докладно зупинився на аналізі життєвого шляху та наукового доробку доктора К. Штумппа, відзначаючи його дослідницький внесок в реконструкцію початкового етапу німецької колонізації півдня України, яка була здійснена на підставі розлого корпусу історичних джерел генеалогічного характеру. Дослідник виклав детальний джерелознавчий аналіз звітів сільських старост німецьких та менонітських колоній приміської зони Дніпра, які були складені представниками адміністрацій колоній на підставі розроблених командою Карла Штумпа детальних анкет-опитувань, які віддзеркалили всі аспекти соціокультурного, соціально-економічного, господарського та релігійного розвитку колоній в ХІХ – початку ХХ століття. Особливу інтерес викликають матеріали, які містять інформацію про період примусової колективізації 1928-1933, яка супроводжувалась катастрофічною руйнацією господарської системи колоній, масовими репресіями, голодом, депортаціями німецькомовного населення, що мають ознаки геноциду.

Матеріали команди К.Штумппа предметно унаочнюють катастрофічний процес господарської деградації одноосібних господарств німецьких та менонітських колоній, визначаючи стрімку динаміку пауеперизації колоністського населення, різку деградацію господарських практик що стало закономірним наслідком примусової колективізації, нищівної руйнації більшовиками колишньої моделі господарювання та системи землеволодіння колоністів.

Джерела команди Карла Штумппа дозволяють детально відтворити причини, перебіг та наслідки голоду 1932-1933 років в колоніях приміської зони Дніпра, визначити специфіку даного соціального явища, зумовленого внутрішньою політикою радянського режиму.

В лекції були детально проаналізовані статистичні дані щодо  зафіксованих випадків летальності від голоду в колоніях, визначено вікові, соціальні та професійній групи населення німецьких та менонітських колоній приміської зони м. Дніпра, які найбільш постраждали від голоду.

Голод в колоніях став універсальним інструментом політичного терору радянської влади, який супроводжувався реквізиціями збіжжя та продуктів харчування. До окремих колоністів були використані й певні адміністративні санкції у вигляді конфіскації земельної та присадибної ділянки землі, що прирікало господаря та його родину в перспективі на голодну смерть.

Сенс державної політики радянської влади у відношенні до населення німецьких та менонітських колоній полягав у примусовій ліквідації автономних суб’єктів економічних та аграрних відносин – одноосібних господарств й впровадження колективних господарств, економічна діяльність яких всебічно контролювалась та визначалась державою. В практичному плані йшлося про кардинальний злам традиційної системи господарювання, яка визначала базовий господарський тип колоній, їх соціально-економічну та культурну своєрідність.

Фактично в колоніях відбувся тектонічний цивілізаційний зсув, , наслідком якого став масовий голод, яких влада використала в якості політичного інструменту тиску на колоністів з метою подолання їх опору примусовій колективізації. Німецькі колонії почали поступово стали перетворюватись на зони економічної катастрофи, де панувала атмосфера страху, залякування та політичного терору.

3 страхи, які найчастіше заважають дітям і молоді виїхати з окупації — це страх мобілізації, страх залишитися без документів і страх втратити дім.

Росія роками підживлює ці міфи, щоб люди залишалися під контролем РФ. Але правда в іншому: виїзд можливий, а після повернення людина не залишається сам на сам із викликами.

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та у співпраці з партнерами діти й молодь можуть отримати:

🔹 допомогу з виїздом;

🔹 юридичний супровід;

🔹 підтримку з документами;

🔹 консультації щодо освіти

🔹 допомогу з адаптацією після повернення.

У каруселі розвінчуємо найпоширеніші міфи про виїзд з ТОТ та пояснюємо, де шукати перевірену допомогу.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням https://linktr.ee/vstup_tot?utm_source=linktree_profile_share&ltsid=7dc7c817-378f-495b-8443-61fc4a802839 

#BringKidsBack

Оголошено початок прийому заявок на здобуття 40 стипендій для іноземних громадян на 2026–2027 навчальний рік.

Учасники програми матимуть можливість здобути освіту в закладах вищої освіти Румунії та долучитися до міжнародного академічного середовища.
Детальну інформацію щодо умов участі, переліку необхідних документів, встановлених форм та термінів подання заявок можна знайти за посиланням:
https://arice.gov.ro/1/burse-2026/

Звертаємо увагу, що відповідно до чинних Правил перетинання державного кордону України в умовах воєнного стану виїзд за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно) можливий відповідно до встановлених законодавством умов.