Мета виставки полягає в тому аби через предмети української матеріальної культури, які зберігаються в родинах, продемонструвати генетичну та культурну спадковість поколінь, які об’єднує спільна соціокультурна традиція, що формує, в свою чергу, основу національної ідентичності та культури.
В експозиції виставки представлені оригінальні роботи знаних майстринь Дніпровського гуманітарного університету: Галина Миколаївни Хмель-Дунай, Світлани Василівни Тарасенко, Ольги Олександрівні Дришлюк: вишиті рушники, скатертини, серветки, декоративні ляльки-мотанки, комплекти святкового й повсякденного чоловічого та жіночого одягу, які репрезентують традиційні техніки односторонньої та двосторонньої вишивки: гаптування, гладі, вирізування, проколу, мережки, низинки, які використовувалися для вишивання побутових речей та традиційного українського одягу в ХІХ – на початку ХХ століття.
У кожному виробі — пам’ять роду, символи, що зберігають ідентичність, і майстерність, відточена роками. Вишивка, ткацтво, кераміка, декоративне мистецтво — тут оживає українська культура в її найщирішому прояві.
Ця виставка — про зв’язок поколінь. Про силу традиції в сучасному світі. Про жінок, які зберігають і творять культурну спадщину.
Щиро завдячуємо авторкам та запрошуємо всіх бажаючих відвідати експозицію! Виставка «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури».
«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти». Цей вислів відомого українського філософа Г. Сковороди досить влучно передає значення роду та родини в житті пересічної людини, відзначаючи її вагому роль та особливе місце в соціальній структурі українського суспільства.
