Східна літня школа Варшавського університету – відомий захід неформальної освіти, що організовується і проводиться Центром Східноєвропейських досліджень Варшавського університету, починаючи від 1991 року. Це – насичені два тижні лекцій, екскурсій, семінарів, зустрічей, панельних дискусій, нетворкінгу. За 35 років існування у школі взяли участь понад 700 молодих науковців, які спеціалізуються у питаннях новітньої історії Центрально-Східної Європи ХІХ – ХХ ст. та сучасності. Викладачі школи – провідні вчені з країн Європи та Азії, США (всі – учасники літньої школи у різні роки); так само широкою є і географія учасників. Випускники школи складають неформальну елітарну спільноту висококваліфікованих спеціалістів з широкого кола питань Центрально-Східної Європи, які працюють у сфері науки, освіти, дипломатії, серед них є чимало послів, керівників науково-дослідних інституцій, викладачів провідних університетів та співробітників національних академій наук.
Цьогорічна школа тривала з 30 червня по 15 липня, а її учасником був старший викладач кафедри історії та теорії держави і права нашого університету, Олександр Сухомлин. Учасники 35-ї ювілейної літньої школи – молоді науковці з Чехії, Словаччини, Сербії, Молдови, України, Польщі, Азербайджану.
У програмі школи цього року були академічні лекції, тематичні наукові семінари «Історія літератури» (керівник – проф. Каліна Бахнева, Софійський університет, Болгарія), «Наука і культура» (керівник – д-р Давід Кольбая, Варшавський університет, Польща), «Історія – міжнародні відносини» (керівник – д-р Душан Сегеш, Словацька академія наук), де учасники виголошували доповіді за результатами своїх професійних досліджень, а також екскурсії та панельні дискусії. Доповідь О. Сухомлина була присвячена діяльності «Торгсину» в Україні у роки Голодомору.
Лекційна складова академічної частини школи розпочалася з лекції почесного професора Варшавського університету, директора і засновника Центру Східноєвропейських досліджень Яна Маліцького, присвяченої видатним викладачам східної літньої школи – за 35 років неодноразово читали лекції відомі історики, наприклад, Д. Бовуа. Лекція д-ра Романа Барона (Чеська академія наук) була присвячена розвитку полоністики в Чехії та формуванню наукових уявлень про походження слов’янських мов на тлі національного відродження у Центральній Європі. На лекції професора Латвійського університету Ерікса Єкабсонса йшлося про складні дороги Латвії до незалежності (1917 – 1920-ті рр.). Літературознавча тематика, але вже під кутом зору футурології, глобальних викликів, уявлень про сучасний світ та науковий прогрес знайшла відображення на лекції професорки Софійського університету Каліни Бахнєвої. Професор Вільнюського університету Айвас Рагаускас розпочав свою лекцію, присвячену долі польських та литовських військовополонених 1939–1940 рр., дещо нестандартно – з фахових порад молодим науковцям, як слід працювати на науковій ниві. Монгольсько-російські стосунки в антропологічній перспективі проаналізувала докторка Оюнгерель Тангад, наукова співробітниця Польської академії наук.
Лекція посла Чехії у Польщі проф. Бржетіслава Данчака була присвячена огляду сучасних польсько-чеських відносин у контексті актуальних геополітичних викликів: йшлося про підтримку України. В останній день літньої школи своїми роздумами про наукову дипломатію поділився ректор Карпатського національного університету проф. Ігор Цепенда, після чого відбулася панельна дискусія щодо результатів роботи літньої школи за 35 років.
Упродовж двох тижнів учасники школи відвідали варшавський Музей сучасного мистецтва, Музей Варшави, Національний музей, Бібліотеку Варшавського університету, Музей Варшавського університету, екскурсію Старим містом, ознайомилися з досвідом ревіталізації та музеєфікації промислового ландшафту у м. Жирардув та відвідали Музей лляної промисловості у Жирардові.
Насичені два тижні залишили багато нових вражень, цікавих знайомств, ідей для актуальних наукових досліджень. Учасники обмінялися інформацією про міжнародні наукові заходи, проведення яких планується на осінь поточного року. Саме так, у неформальній комунікації молодих спеціалістів, формується фахова спільнота та продуктивні професійні контакти.
Набутий Олександром Сухомлином досвід буде втілено у навчальній роботі Університету митної справи та фінансів, при проведенні щорічної міжнародної наукової конференції «Історія торгівлі, податків та мита», а також у роботі музеїв та виставкових площ нашого університету.
