Головне завдання закладу вищої освіти – допомогти молодим людям з вибором життєвого шляху. Більшість українців війна змусила переглянути життєві цілі і систему цінностей. Після перемоги нам доведеться відбудовувати нашу країну і основний тягар припаде на нинішніх студентів і випускників шкіл. Обираючи майбутню професію дуже важливо не помилитися з вибором, успішно пройти адаптацію до нових умов та продовжувати ефективно навчатися.
Сам процес адаптації умовно поділяють на кілька етапів, а саме: соціальний, соціально-психологічний, навчально-пізнавальний і професійний. Саме навчання у ЗВО відносять до навчально-пізнавальної сфери, яка в свою чергу поділяється на наступні різновиди:
- Організаційна адаптація. Включає в себе вивчення структури ЗВО, вимог та норм, встановлених в університеті.
- Діяльнісна. Ознайомлення та прийняття нових обов’язків, правил, вимог.
- Соціально-психологічна. Звикання до нового колективу, налагодження стосунків з іншими студентами і викладачами.
- Побутова. Встановлення нового робочого режиму, звикання до додаткових розумових та психологічних навантажень.
Однією з пріоритетних задач закладу вищої освіти є своєчасне виявлення та попередження розвитку дезадаптації, і як наслідок, стану зниження навчальної активності і фрустрації, зневіри у власних силах, відсутності інтересу до громадського життя.
Маємо розуміти, що тривалий воєнний стан у країні – це новий виклик не лише для студентів, але і для викладачів. Важливо усвідомлювати, що ми є однією командою, яка працює над зміцненням професійного і наукового фронту держави, що є унікальним досвідом у світовій історії. Тому серед рекомендацій щодо успішної адаптації студентів-першокурсників хотілося б відзначити наступні:
- брати до уваги, що усі перебувають у різних умовах (доступ до стабільного інтернету, психоемоційні переживання, поєднання навчання і роботи). Процес навчання зараз переходить у роль терапії, яка відволікає від гортання стрічки новин, урізноманітнює життя новими темами для досліджень та інтересами. Варто робити акцент на досягнутому прогресі за певний проміжок часу, оцінювати старання і наполегливість, а не кількісний результат;
- намагатися дотримуватися інформаційної гігієни та уникати тем, що можуть стати тригерними;
- не забувати про свій внутрішній ресурс. Продовжуйте дбати про себе, давайте собі час і можливість для відновлення, не нехтуйте можливістю приділити час улюбленій справі чи просто прогулятися;
- не сидіть за навчальними матеріалами заради самого процесу навчання, плануйте свій день. Краще розділити великий об’єм роботи на маленькі етапи і виконувати їх покроково. Не забувайте хвалити себе за успіхи у справах.
- дозвольте собі відчувати. Усі наші емоції і реакції є нормальними. Перебувайте в контакті з собою, зі своїм тілом, контролюйте стан здоров’я. Добре зарекомендували себе дихальні вправи, фізичні навантаження, самомасаж, щирі розмови з друзями чи рідними.
- не втрачайте внутрішню мотивацію до навчання. Поставте перед собою конкретну мету, сприймайте освітній процес як певну форму волонтерства, що стане вагомим внеском у розбудову і зміцнення країни.
Продовжуємо спілкуватися, жити, навчатися, боротися, допомагати і підтримувати один одного.