«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».
Цей вислів відомого українського філософа Г.С. Сковороди досить влучно передає значення роду та родини в житті пересічної людини, відзначаючи її вагому роль та особливе місце в соціальній структурі українського суспільства.
В родинному середовищі людина опановує свою материнську мову, переймає соціальний та виробничий досвід попередніх поколінь, долучається до національних традицій, звичаїв, національної самобутності, які визначають її ідентичність, вирізняючи від інших народів та етнічних груп населення світу.
Родинним виробничим традиціям, які передаються з покоління в покоління, присвячена нова виставка «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури», що експонується в мистецькому просторі Університету митної справи та фінансів. Урочисте відкриття експозиції відбудеться 9 квітня 2026 року о 13:00 в холі 1-го корпусу Університету митної справи та фінансів.
Мета виставки полягає в тому аби через предмети української матеріальної культури, які зберігаються в родинах, продемонструвати генетичну та культурну спадковість поколінь, які об’єднує спільна соціокультурна традиція, що формує, в свою чергу, основу національної ідентичності та культури.
В експозиції виставки представлені оригінальні роботи знаних майстринь Дніпровського гуманітарного університету: Галина Миколаївни Хмель-Дунай, Світлани Василівни Тарасенко, Ольги Олександрівні Дришлюк: вишиті рушники, скатертини, серветки, декоративні ляльки-мотанки, комплекти святкового й повсякденного чоловічого та жіночого одягу, які репрезентують традиційні техніки односторонньої та двосторонньої вишивки: гаптування, гладі, вирізування, проколу, мережки, низинки, які використовувалися для вишивання побутових речей та традиційного українського одягу в ХІХ – на початку ХХ століття.
Частина вишитих раритетів, які експонуються на виставці, надана з родинних колекцій Першого проректора Дніпровського гуманітарного університету, кандидата юридичних наук, доцента Тетяни Миколаївни Алфьорової, кандидата філологічних наук, доцента, завідувачки кафедри міжкультурної комунікації та соціально-гуманітарних дисциплін Дніпровського гуманітарного університету Тетяни Валеріївни Крашеніннікової.
Візерунки, представлені в роботах майстринь, несуть в собі не тільки декоративну функцію, а містять прадавні сакральні символи-обереги, які сягають глибокої давнини, пов’язуючи між собою різні покоління в одне ціле спільним національним культурним кодом. В роботах вишивальницями широко використанні геометричні, рослинні та зооморфні візерунки й орнаменти, які ретранслюють традиційні світоглядні уявлення українців про рід, його духовне коріння, ставлення до оточуючого світу.
Сталий зв’язок поколінь унаочнений в родинних фотографіях майстринь, які закарбували в собі образи близьких, створюючи відчуття спільної духовної спорідненості, що набуває упредмеченного вигляду в старовинних побутових речах, представлених в експозиції: вишитих рушниках, які прикрашали батьківську оселю, одязі, ляльках-мотанках та виробничих практиках минулого.
Старі фотографії зберігають візуальну пам’ять про предків, а родинні ремесла - інкорпорують її в сучасність, утворюючи сталі родинні виробничі традиції, які сприяють самоусвідомленню себе та власного національного коріння.
Родзинкою нової експозиції став комплекс теслярських та столярних інструментів кінця ХІХ – першої половини ХХ століття, який зберігався в родині пані Галина Миколаївни Хмель-Дунай. Серед предметів столярно-теслярського ремесла відвідувачі можуть побачити як звичайні деревообробні інструменти такі як столярські затискачі, кліщі, косинці, старовинний кронциркуль, рубанки з одинарними та подвійними ножами, фуганок, кутник, надфіль, рашпіль, так й унікальні – зензубель, нутромір, фальцгребель (спеціальний рубанок для обробки фальців), шпунтубель (рубанок для вистругування шпунтів). Дані інструменти унаочнюють стародавні виробничі практики столярного та теслярного ремесел Придніпровського регіону першої половини ХХ століття. Вони були призначені для виготовлення виробів з деревини: меблів, вікон, дверей, сходів, декоративних елементів та побутового начиння.
На виставці «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури» експонується оригінальний набір інструментів для виготовлення моделей декоративних квітів зі шкіри, тканин та паперу. Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва був популярним серед населення Придніпровського регіону наприкінці ХІХ – першій половині ХХ століття. Його унікальні традиції та виробничі практики дбайливо зберігалися та передавалися з покоління в покоління в родині пані Галини Хмель-Дунай.
Комплект інструментів для виготовлення моделей квітів складається з різних типів металевих лапок, які нагрівалися на вогні, та використовувалися для надання об’єму елементам квітів – пелюсткам, листям, з яких виготовлялися бутони квітів. В свою чергу, з квітів формувалися оригінальні букетні композиції, які милували око та зігрівали душу, формуючи особливий родинний затишок та національний колорит декору оселі.
В колекції пані Г. Хмель-Дунай представлені кульчасті та прямі лапки, які вирізняються між собою як формою, так кількістю канавок, що було пов’язано з технологією виготовлення пелюсток, листя та стебел декоративних рослин різної форми. Зазначимо, що в виставковій залі презентовано декілька моделей декоративних квітів: тюльпан, троянду та орхідею.
Родина є головним ретранслятором соціалізованого досвіду попередніх поколінь, який представлений у вигляді соціальних та виробничих практик, що відображають оригінальну національну ментальність, яка по-своєму витлумачує навколишній світ, структурує його у відповідності до ціннісних настанов та духовних орієнтирів.
Родинна історія в предметах декоративно-ужиткового мистецтва фундує підмурок колективної національної пам’яті, яка консолідує населення в єдину політичну націю, здатну боротися за власну самобутність та державну незалежність.
Більше дізнатися про предмети декоративно-ужиткового мистецтва та давні виробничі практики ви можете відвідавши виставку «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури» за адресою: м. Дніпро, вулиця Володимира Вернадського 2/4, хол 1 корпусу Університету митної справи та фінансів.
