Чи можна використовувати штучний інтелект під час виконання навчальних завдань? Чим коректний парафраз відрізняється від плагіату? Чи дозволено повторно подавати власну роботу? Де проходить межа між взаємодопомогою студентів і порушенням академічної доброчесності?
Саме такі актуальні питання обговорюють зі студентами під час просвітницьких лекцій, які з 21 до 25 вересня 2026 року тривають на кафедрі обліку, аудиту, аналізу і оподаткування Університету митної справи та фінансів.
Цьогоріч тема академічної доброчесності набула нового змісту. 31 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року № 4742-IX. Тому під час зустрічей студенти не лише пригадали основні правила чесного навчання, а й ознайомилися з новими законодавчими вимогами, видами порушень і можливою відповідальністю.
Плагіат, самоплагіат, списування, недозволена допомога, виконання завдання іншою особою, фабрикація та фальсифікація даних – за кожним із цих понять стоять конкретні ситуації, з якими студент може зіткнутися під час навчання. Учасники вчилися розпізнавати такі порушення та з’ясовували, як діяти доброчесно навіть у неоднозначних випадках.
Особливий інтерес викликало обговорення використання штучного інтелекту. Студенти дізналися, що застосування ШІ саме по собі не є порушенням, однак воно має відповідати умовам завдання та бути прозорим. Якщо штучний інтелект допоміг скласти план, відредагувати текст, проаналізувати дані або створити зображення, це необхідно належно зазначити. При цьому відповідальність за факти, посилання, висновки та остаточний зміст роботи завжди несе її автор.
Під час лекцій студенти також працювали зі «світлофором» використання ШІ: визначали, що зазвичай є допустимим, що потребує дозволу викладача та обов’язкового зазначення, а що суперечить принципам академічної доброчесності.
Жваве обговорення викликали практичні ситуації: переклад іноземної статті без посилання на автора, подання згенерованого ШІ есе як власного, передавання відповідей під час онлайн-тестування та повторне використання раніше виконаної роботи без дозволу викладача. Такі приклади допомогли побачити, що академічна доброчесність — це не абстрактні вимоги, а щоденний вибір кожного учасника освітнього процесу.
Мета таких зустрічей – не лише ознайомити студентів із правилами та відповідальністю, а й навчити їх працювати з інформацією, поважати авторство, критично оцінювати результати, створені штучним інтелектом, і відповідати за власну роботу.
Адже академічна доброчесність починається не з перевірки на плагіат, а з чесного ставлення до навчання та власної професійної репутації.
