У межах Тижня академічної доброчесності в Університеті митної справи та фінансів викладачі кафедри публічного управління та митного адміністрування провели серію лекцій і практичних занять для здобувачів освіти всіх рівнів – від першокурсників до аспірантів. У центрі уваги були принципи чесного навчання й наукової роботи, відповідальність за порушення доброчесності та правила відкритого й відповідального використання штучного інтелекту.
Бакалаврам і магістрам – фундамент чесного навчання
Кандидат юридичних наук, доцент Ірина Коросташова з 21 по 28 вересня провела серію навчальних заходів для бакалаврів першого, четвертого курсів і магістрів першого року навчання різних спеціальностей – студентів груп МС26-1, МС26-2, МС23-1, П23-1, П23-2, П23-3, П23-4, М23-1, М23-2, М23-3, К23-1, К23-2, К23-3, ІПТ23-1, ІСТ23-1, Б23-1, Б23-2 та М26-1. Для першокурсників груп МС26-1 і МС26-2 заняття відбулося в межах виховної години.
Зі студентами обговорили:
- зміст і сутність академічної доброчесності, її принципи та правила;
- види порушень академічної доброчесності та заходи реагування на них;
- види відповідальності й санкції, а також процедуру притягнення здобувачів освіти до відповідальності;
- вимоги законодавства щодо використання штучного інтелекту здобувачами освіти.
Для закріплення знань студенти успішно пройшли контрольне тестування.
Принцип доброчесності в публічному адмініструванні
Доктор наук з державного управління, професор кафедри Ірина Квеліашвілі прочитала для студентів групи МС24-1 лекцію «Принцип доброчесності в публічному адмініструванні». Йшлося про актуальність, співвідношення довіри та корупції в системі врядування, зміст поняття доброчесності, основні положення нормативної бази та ключові складники доброчесності в діяльності органів публічної влади.
Аспірантам – про доброчесність у наукових дослідженнях
1 жовтня 2026 року доктор наук з державного управління, професор Ольга Антонова прочитала лекцію для аспірантів 1 та 2 курсів УМСФ за темою «Академічна доброчесність у наукових дослідженнях: як розпізнати плагіат, де межі відповідальності і як чесно зазначати використання штучного інтелекту».
Лекторка розглянула з аспірантами, як розпізнати різні форми плагіату, де пролягають межі відповідальності дослідника, наукового керівника та закладу освіти, а також як коректно декларувати використання інструментів штучного інтелекту в дисертаційних дослідженнях і наукових публікаціях. Показово, що й сама презентація лекції містила декларацію про використання ШІ – як практичний приклад відкритості, якої очікують від сучасного науковця.
Довіра до штучного інтелекту: міжнародний вимір
Тему відповідального використання ШІ кафедра розвиває й на міжнародному рівні. 30 вересня 2026 року доктор наук з державного управління, професор Ольга Борисенко взяла участь у другій підготовчій сесії фокус-групи Міжнародного союзу електрозв’язку ITU-T FG-TIDA (Trust and Identity for Humans and Agentic AI), присвяченій розробці міжнародних стандартів довіри, ідентичності та нагляду за автономними агентними системами штучного інтелекту.
Ольга Борисенко очолює розробку тематичного напряму «Інституційні повноваження та спроможність нагляду» (Theme #16 / Matrix v0.2). Сформована нею інституційна матриця визначає критерії оцінювання реальної здатності державних і приватних інституцій здійснювати людський нагляд за ШІ-агентами, відокремлюючи формальне право на прийняття рішень від фактичної спроможності його реалізувати. Попереду – фіналізація тестових сценаріїв та очний саміт фокус-групи в Парижі (1–4 грудня 2026 року).
Проведені заходи підтверджують: академічна доброчесність для кафедри – не разова акція, а наскрізна цінність, що супроводжує здобувачів освіти на всіх етапах навчання та наукової діяльності. Кафедра публічного управління та митного адміністрування й надалі поєднуватиме навчання з формування культури чесності з участю в міжнародних ініціативах щодо етичного та відповідального використання штучного інтелекту.
